Твір-опис шкільного предмета ручка, пенал, лінійка, гумка або олівець.
5-9 класс
|
Срочно!!!!!


В мене є улюблена ручка. Вона білого кольору,без ковпачка.У середині чотири ампулки.Синя,червона,чорна та зелена.На неї ще надіта гумка,щоб не натирати пальців.Я бережу свою улюблену ручку. Не гризу її та не ламаю.Ручка дуже потрібна мені у навчанні.Це мій вірний друг .
Другие вопросы из категории
походження одного з поданих слів на вибір -Академія,портфель,одеколон,ескімо,бібліотека,канікули,гривня,футбол,мне все равно что ви виберите главное помогите
Читайте также
План:
1.як предмет з"явився в мене?
2.розмір і форма предмета
3.колір предмета
4.матеріал з якого зроблено предмет,оздоблення
5.частини предмета,їхні розміри,форма,колір
6.я люблю користуватись предметом
друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. Моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. Коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі.
Істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі.
Мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. Одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. Так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. Інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та легендам, вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. Це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного "я”.
Проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали.
І справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! Як уперто писалися впродовж віків наші літописи! І все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. За тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі.
Яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! Яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! Все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства.
Саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. Пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю.
Предмет "українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. Та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. Доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. Тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього "я”.
Українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні.
обовязково повинно бути звернення до мами і не статистичний опис(наприклад:
очі зелені,волоси білі)