твір мініатюра на тему:Любов до фанатизму.Чи можна когось або щось любити до нестями?

+ 0 -

Cerf123tfnm

01 сент. 2014 г., 13:14:35 (9 лет назад)

Так, на мою думку, в житті можлива любов до нестями.. Любов - це прекрасне відчуття. Що в житті може бути краще ніж справжня любов?! Ніякі гроші, слава, влада не замінять істинного відчуття кохання!
Якщо кохати, то тільки по-справжньому, до нестями! Коли кохаєш, то взагалі втрачаєш свій розум, твій мозок не працює і ти слухаєш лише своє серце! Але це не можна назвати фанатизмом, це зовсім інше поняття.. 
В даному випадку можна навести приклад з повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба". Молодший син героя повісті - Андрій закохується в польку. І ця його любов перетворяє Андрія в зрадника своєї Батьківщини. В решті решт ця "незаконна" любов призводить до трагічної гібелі Андрія - його вбиває власний батько Тарас Бульба.

+ 0 -

Nastyametti

01 сент. 2014 г., 16:03:47 (9 лет назад)

Любов часто засліплює людину , але проходить час і полуда спадає з очей.. Наврядчи фанатичну і безтямну любов можна вважати довговічною, та при це все ми всетаки піддаємось її солодкому полону. Чи правильно це? До нестями неможливо любити когось або щось постійно. Розум завжди головніший, навіть над самими чистими і щирими почуттями.

Усім добре відома повість Миколи Гоголя "Тарас Бульба". Автор вдало висвітлює проблему згубності фанатичного кохання на прикладі молодшого сина Тараса Бульби - Андрія. Він закохується у польку і втрачає адекватне мислення. Любов перетворює Андрія на зрадника Батьківщини. І врешті-решт ця любов приводить до трагічного фіналу - батько вбиває власного сина.

Ще один приклад ми  можемо знайти у творі Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Здавалось, це безтурботне кохання, що пов"язало з самого малечку дітей двох ворогуючих родів Марійки Гутенюк і Івана Палійчука, не предвіщає біди. Але смерть Марійки загублює душу Івана. Він відвертаєтьс від суспільства і подається у відлюднення на шість років, а коли навіть повертається знаходить єдину відраду у філістерських радощах. І не правда, що Івана зжив з світу Юра-мольфар через кохання до Палагни. Герой прагнув до своєї любки Марічки, і врешті прямуючи за її голосом падає в урвище. Через декілька днів пастухи знаходять його напівмертвого, але він всеодно помирає.

Отже, кохання - це прекрасне почуття, що дарує радість і щастя людям, але фанатичність обертає його в страшну зброю.