скласти гумористичне оповідання
5-9 класс
|
Сашко і Дениско залишилися вдома одні.Батьки пішли на день народження.
І ось вони почули як щось шарудить, карапкається,пфиркає.Вони одразу сховалия під ліжко й кажуть:Ми нічого не боїмося,ми справжні лицарі,нас нічим не злякаеш.Хоча їм було дуже лячно!!!
Потім прийшли батьки й діти розповіли що з ними трапилося.Мама запалила свічу.Але нікого не побачила.І ось хтось перекотився з одного кута в інший і згорнувся клубочком.
Та це ж їжак!!!Усі напоїли його молочком й дали кусок м'яса.Тваринка залишилася задоволена.
Наступного дня діти і батьки відпустили їжачка на волю!
Другие вопросы из категории
Запишіть речення, розтавте розділові знаки, зробить розбір за членами речення, напишіть над кожним словом, якою частиною мови воно є.
Щедре літо непомітно переходило в осінь, напоєну медом і срібними дзвонами журавлів.
Срочно плиз завтра контрольная по этой теме...
Читайте также
місті, що розкинулося на схилі прибережних гір, я знав майже кожен двір і навіть те, у кого який собака. Цього великого каштанового пса з пухнастим хвостом я не бачив ніколи. Собака стояв на причалі і безвідривно дивився у море, на вітрильник.
Величезна пінява хвиля несподівано з громовим гуркотом ударила об берег. Я побачив, що на причалі не стало собаки. Через мить помітив пса недалеко від берега. Він бив передніми лапами по воді, намагаючись урятуватися, скавучав, благав допомогти. Тільки собака пропливав на метр чи на два до берега, як нова хвиля відкидала його назад.
Я більше не роздумував, швидко роздягнувся і кинувся у воду.
Плисти було важко. Зустрічні хвилі заливали обличчя,накривали мене з головою. З високого причалу собаку було добре видно, а тут увесь час я губив його з очей.
Повільно, дуже повільно, але відстань між нами скорочувалася. Лишилося метрів із п'ять... зо три метри... метр... Я вже бачив очі собаки, а в них — невимовний страх і вдячність.
Я підплив до пса збоку і схопив лівою рукою за нашийник. Однією рукою гріб до берега, а другою тримав собаку. Хвилі, що відкочувалися від берега, були дуже сильні. Вони тягнули в море все, що захоплювали із собою. Мене весь час відкидало назад, але я наполегливо боровся зі стихією. Нарешті ноги торкнулися дна. Ось уже і рятівний берег...
скласти план до тексту обязательно