люби батькив своих бо вони цього вапти

А відокремлений додаток
Б відокремлена прикладка
В відокремлене неузгоджене означення
Г відокремлене узгоджене означення
Д відокремлена обставина
1.Чудова мрія,розкішна та ясна,кохано в ту ніч обгорнула мене
2.Марися,замість відповіді заридала вголос
3.Пальми покірно поникли гілками сухими,смутними
4.Незважаючи на несприятливу погоду,робота йшла так само жваво
5.Любіть свою другу матір-рідну Батьківщину.
6.Україно! Ти для мене - диво!
7.Ректор,невисокого зросту,з мякою інтелігентною посмішкою,зустрів Богдана привітно.

вкажіть значення відокремленого звороту в реченні: Варто б нашій критиці пильніше вдивлятися і в ті процеси,що відбуваються в літературі світовій,зокрема в її прогресивних течіях.
А Приєднання
Б Уточнення
В Заміщення
ГВключення
Д Виключення

іншими його звідти скине сам сміх часто навіть під ноги загалові

А Коли ідеш ранковим полем, то грають бризки від роси.
Б Ніч була довга, думалося, що ніколи вже сонце не зійде.
В Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї вірний син.
Г День такий, що жалітися грішно на невдачі, нестачі, біду.
Д Здалося, що якийсь чарівник, як у казці, позолотив дерева

повинні бути єдиним цілим.

Я так думаю, тому що людина, взагалі-то, є тільки «дитиною» природи. Мати-природа народила людину, як і її менших братів та сестер: звірів, пташок, дерев, квітів тощо. І, на мою думку, неправильним та хибним є те, що людина вирішила нібито вона вища за природу та може керувати нею. Люди зовсім знахабніли, бо вважають, що природа їм навіть щось винна. А це не так, мало того, що природа породила людину, дозволила їй жити на своїх просторах, милуватися її краєвидами, так вона ще й дозволила людині, заради виживання, харчуватися братами своїми меншими. Чому ж ми люди цього не цінуємо? Я майже впевнена, що зараз не знайдеться жодної людини, яка б покинула промислові центри міста заради життя в гармонії з природою, як колись.

До цих роздумів мене наштовхнули твори Хемінгуея «Старий і море» та Кавабата Ясунарі «Тисяча журавлів». Цих письменників особливо хвилювали відносини людини з природою. Наприклад, Кавабату Ясунарі хвилювала доля людини у стрімкому світі машин і технічних зручностей, що віддаляли особистість від природи і вікових традицій. Тому він вирішив написати свою повість «Тисяча журавлів», в якій природа посідає особливе місце. Життя природи і
людини, на думку письменника, поєднані невидимими ланцюгами. Усвідомлення цього первісного невід'ємного зв'язку надзвичайно важливе для митця. З ним пов'язане і відчуття ритму цілісного світу, що дозволяє проникати у закони природи, жити з нею одним життям, не відступаючи від природного єства, не створюючи дисгармонії, дисонансу, розладу з нею, а значить, і з самим собою. Кавабата закликає
вчитися у природи, проникати в її таємниці, він бачить у
спілкуванні з природою шлях до морального та естетичного вдосконалення людини. А Хемінгуей у своїй повісті-притчі «Старий і море» показує, що людина є частиною природи. Через головного героя твору – рибалку Сантьяго він доносить до людини розуміння того, що вона несе за свої вчинки відповідальність перед природою. Наприклад, старого рибалку навіть обтяжує думка про те, що людина вимагає їжі в моря. Хемінгуей доводить, що люди повинні розуміти свій вічний зв'язок з природою та керуватися совістю та розумом у стосунках з нею.

Отже, читаючи твори Хемінгуея та Кавабати Ясунарі, я остаточно переконалась в тому, що людина повинна жити в гармонії з природою. В тому, що людина не має права забувати про свою відповідальність перед природою. Та людина не повинна вважати, що вона є вищою за природу. Якщо ніколи не забувати цих порад видатних письменників, людство наладить свої стосунки з матінкою-природою і буде жити з нею в злагоді та любові.