дотовніть речення пыдрядими частинами часу так,щоб вони выдповідали на вказані в дужках питання. ... (з якого часу?) я не бачив свого
5-9 класс
|
товарища.
сныг виблискував на деревах(доки?)...
пысля того(чого?)... почали поволі прокидатися.
..(коли)задзвонив телефон.я не мыг розвязати задачу (як Довго?)
з дитинства я не бачив свого товариша
сніг виблискував на деревах до весни
після того чудового сну почали поволі прокидатися
у вечері задзвонив телефон.я не міг розвязати задачу до вечора.
Другие вопросы из категории
старшинувати наді мною,завжди підсміюється
Читайте также
].
Складіть два речення за заданою схемою так, щоб їхні частини (прості речення) перебували у відношеннях:
а) одночасності подій чи станів;
б) послідовності подій чи станів.
[ ], і [ ].
Складіть речення за заданими схемами:
(Коли...), [ ]. [ ], (оскільки...).
Завдання
Складіть речення за заданими схемами:
(Через те що...), [ ].
[ ], (щоб...)
[ ], (тому що...).
(Якби...), [ ].
(Оскільки...), [ ].
(Хоч...), [ ].
[ ], (так що...).
(Як тільки...), [ ].
кучерявих верболозах, що подекуди припадали до води, купаючи у Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівалися піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена рута. Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочище в межиріччі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж навесні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, у якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд. Усі довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки входили у свої береги. Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було переплисти на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ. Тихе чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерцями й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль із золотими китичками і розливав довкола ніжні пахощі. І докоряв собі Береговець, що малював іноді казна-що, вигадував неіснуюче. Або ще й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував час... І, може, від того не знав радості й щастя творчості (За І. Цюпою)."
верболозах, що подекуди припадали до води, купаючи у Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівалися піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена рута.
Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочище в межи річчі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж на весні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своє рідне море, у якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд. Усі довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки входили у свої береги. Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було переплисти на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ.
Тихе чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерця ми й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль із золотими китичками і розливав довкола ніжні пахощі.
І докоряв собі Береговець, що малював іноді казна-що, вигадував не існуюче. Або ще й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував час... І, може, від того не знав радості й щастя творчості